• Продукти
  • Роботи на замовлення за даними ДЗЗ
  • Забруднення морської поверхні

Забруднення морської поверхні

   Розлив нафти  є однією із поширених екологічних проблем забруднення довкілля. Відбувається це при потраплянні рідкої нафти, або іншої суміші рідких вуглеводів (мінеральних мастил, оливи тощо) в навколишнє середовище, в першу чергу, в морську екосистему. Загалом, коли говорять про нафтові розливи, мають на увазі їх антропогенне походження, оскільки, найчастіше, вони відбуваються внаслідок людської діяльності, хоча можуть бути й природнього характеру. З причин людської діяльності виділяють такі, як аварії танкерів, пошкодження, або вихід з ладу морського судна, їх зіткнення, аварії на бурових установках, прорив нафти на свердловинах чи трубопроводах, а також скидання у море нафтовмісних відходів із суден. Саме від повсякденних операцій з технічного обслуговування (промивання резервуарів, скидання стічних вод двигуна, відпрацьованого мастила тощо) та рутинних операцій з завантаження, розвантаження вантажу і заправкою/дозаправкою паливом нафтопродукти найчастіше потрапляють у море. Діюча  Міжнародна конвенція щодо запобігання забрудненню з суден 1973 року забороняє подібні дії.

   Хоча нафтові розливи трапляються на суші, на водній поверхні боротися з ними значно складніше. Нафта, як речовина, легша за воду, опинившись в ній, покриває її поверхню тонкою нафтовою плямою. Пляма може дрейфувати на сотні і тисячі кілометрів, вбиваючи морських птахів, ссавців, молюсків та інші організми, які в неї потрапили та охоплювати досить великі площі. Це завдає шкоди не лише морській екосистемі, але й несе економічні збитки та негативні соціальні наслідки для суспільства, а їх ліквідація може займати від кількох місяців до кількох років. Тривала ж бездіяльність загрожує обернутися екологічною катастрофою. Тому важливо своєчасно виявляти нафтові плями і регулярно отримувати інформацію для відстеження динаміки розливів.  Дані дистанційного зондування з використанням супутників якнайкраще підходять для цього і є ефективним інструментом моніторингу.

   В ЦПОСІ та КНП з використанням Європейських радіолокаційних супутників Sentinel-1a,b, які створені по програмі «Copernicus», здійснюється моніторинг акваторій Чорного та Азовського морів з метою виявлення нафтових розливів. Наявність поверхневої плівки призводить до загасання гравітаційно-копілярної компоненти поверхневого хвилювання, відповідно, на поверхні океану утворюється згладжені області (сліки), які проявляються на радіолокаційному зображенні, як області зниженого розсіяння, що можуть служити індикаторами забруднення водної поверхні. Ідентифікація таких сліків на радарних зображеннях дозволяє створювати тематичні карти, які надаються замовнику даної продукції. Вони містять координатну інформацію про місцезнаходження нафтового розливу (на радарному зображенні слік), його радіолокаційний образ, площу і довжину плями.

Тематична карта забруднення морської поверхні

Тематична карта забруднення морської поверхні

Тематична карта забруднення морської поверхні